Перший бутик бренду
у форматі street

розташований в історичному центрі столиці, на вулиці Архітектора Городецького, 11А. Для інтер’єру нового бутика SOVA студія MAKHNO поєднала принципи сучасного українського дизайну та етнічні мотиви.

“

Відкриття першого бутика у форматі street в Києві — це новий етап для бренду. Для нас важливо, аби це був унікальний проєкт, де враховані всі деталі від культової локації в серці столиці до “ювелірного” освітлення вітрин. Проєкт виходить за межі звичайного уявлення про комерційний інтер’єр і створює простір на межі з мистецьким, що дозволить нам створити унікальний досвід ювелірного шопінгу для наших клієнтів.

— говорить Людмила Сова, генеральна директорка ювелірного дому SOVA.

ЮВЕЛІРНА МАЙСТЕРНІСТЬ, ВТІЛЕНА В ІНТЕР’ЄРІ

Стилістика нового флагмана кардинально відрізняється від класичного, вже впізнаваного стилю бутиків SOVA. Простір насичений культурними референціями. Вітрини поєднують сучасні форми з текстурами, що натякають на традиційні орнаменти. Дзеркала з делікатним тисненням, світильники у вигляді браслетів і кольє додають простору багатошаровості, роблячи кожну деталь частиною загальної історії.

“

Цей проєкт — про пошук балансу між візуальною легкістю, глибоким змістом і практичністю. Флагман SOVA — це місце, де ювелірна майстерність бренду підсилюється мистецтвом інтер’єру.

— розповідає Олександр Махно, провідний дизайнер студії MAKHNO.

Акцент простору — керамічні лампи MUSHLYA від MAKHNO. Ці скульптурні об’єкти, кожна вагою 70 кг, є втіленням майстерності ручної роботи. Завдяки складній структурі поверхні вони створюють витончену гру світла, яке підсилюється інтегрованими проєкторами. Візуальний ефект діамантових відблисків на стелі підкреслює преміальність інтер’єру та наголошує на інноваційності підходу студії MAKHNO.

Центр простору займають скляні вітрини. Їх форма, натхненна хмарами, підсилює концепцію невагомості. Гра світла, створена інтегрованими джерелами, додає глибини, а спеціальні проєктори транслюють на стелю відблиски, що нагадують переливи діамантів.

Рецепція у формі органічної хвилі — центральний елемент, який задає атмосферу всього простору. Її м’яка лінія з текстурою природного каменю створює відчуття тактильної гармонії. Над рецепцією розташована одна з ключових акцентних деталей — скульптурна лампа, що додає інтер’єру символічності, натякаючи на легкість і витонченість ювелірних виробів.

УНІКАЛЬНИЙ ДОСВІД ЮВЕЛІРНОГО ШОПІНГУ

Інтер'єр оновленого магазину створює ідеальні умови для ювелірного шопінгу. Холодне світло в бутику розташоване так, аби клієнти могли оцінити сяйво кожної грані каміння. Також в бутику можна скористатися послугою ультразвукової чистки ювелірних виробів.

В бутику будуть представлені флагманські колекції бренду та колаборації.
Можна детальніше познайомитися з колекцією The Lab. Diamonds в рідкісних огранюваннях та каратності, а також прикрасами з лімітованими рубінами. В майбутньому бренд планує створювати вироби, які ексклюзивно будуть представлені у флагмандському бутику на Городецького.

В бутику створили зону відпочинку для відвідувачів з декоративним елементом у вигляді чорного намиста, що звисає зі стелі. Цей арт-об’єкт не лише виконує декоративну функцію, а й створює асоціації з українськими традиціями. Тут клієнти завжди можуть випити кави, або відсвяткувати покупку келихом холодного ігристого.

ЛОКАЦІЯ З ІСТОРІЄЮ

Вулиця Архітектора Городецького в Києві є однією з найвідоміших і найвишуканіших у центрі міста. Її історія відображає розвиток Києва як культурного та адміністративного центру XIX — XX століття. Вулиця швидко стала осередком престижної нерухомості. Її забудовували розкішними прибутковими будинками в стилях модерну, неоренесансу, неоготики та еклектики. З початку ХХ століття вулиця стала осередком ділового та культурного життя. Тут розташувалися кінотеатри, ресторани, магазини та адміністративні установи.

Будинок, де розташований бутик, був зведений у 1895–1897 роках, відразу із прокладенням відомої нам сьогодні вулиці, за проєктом архітектора Владислава Городецького, будівля мала три поверхи. Пізніше, за проєктом архітектора Едуарда Брадтмана було добудовано верхні житлові поверхи, що надало будинку сучасного вигляду. На подвір’ї, паралельно до головного корпусу, звели семиповерховий житловий флігель.